Медіатека

 До уваги! Посилання на електронні підручники

• Посібники серії "Шкільна бібліотека"
  
• Електронні підручники
  
• Художні твори
  
• Художня література. Електронна бібліотека
  
• Зарубіжна література. Електронна бібліотека
  

 

Сьогодні - 150 років від дня народження Лесі Українки

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Народилася Лариса Косач, саме таким є справжнє ім’я Лесі Українки, 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Батько її – Петро Косач, був службовцем, мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.

У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники й музиканти, влаштовувалися мистецькі вечори й домашні концерти. Великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Ще в дитячі роки Леся захворіла на туберкульоз, з яким вона боролась усе життя. Хвороба спричинила до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, а також Михайлу Драгоманову, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію.

Побувавши 1891-го року на Галичині, а згодом і на Буковині, Леся познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською.

За свої погляди і творчість поетеса перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном Російської імперії - Берліні, Дрездені, Празі,

Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами.

Але хвороба прогресувала. На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршився. А 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі Леся Українка померла. Її похорони відбулися через кілька днів у Києві на Байковому кладовищі.

 

 День пам’яті Героїв Крут

У цей день українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли зовсім юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху, — бій поблизу Крут.

Саме 29 січня 1918-го неподалік залізничної станції Крути на Чернігівщині добровольчий курінь із 300 юнаків вступив у нерівний бій з п’ятитисячним більшовицьким військом Муравйова.

Бій тривав до вечора. Українці відбили кілька атак. Бойові втрати становили до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 кілометри. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, втім сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, вже зайняту червоноармійцями. 27 полонених студентів і гімназистів ворог розстріляв. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історію бою замовчували, вона обростала міфами й вигадками як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг Героїв Крут посів гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму й жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

День української писемності та мови

 9 листопада День української писемності та мови

 

     День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

    Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”

                                                                                                                    Панас Мирний

8 причин, чому варто читати кожен день

Сучасні люди часто читають лише стрічку у соціальній мережі. І дарма, адже читання має просто неймовірну кількість плюсів.

Якщо ви не любите читати чи “поглинаєте” одну книгу зі швидкість черепахи – ось кілька науково обґрунтованих причин, чому потрібно переглянути своє ставлення до книг та впровадити ще одну корисну звичку в своє життя.

 

Книги тренують мозок

Регулярне читання захищає від погіршення когнітивних здатностей (пам’ять, логіка, уява) у старості. За даними дослідження медичного університету Раша, люди, які люблять читати, в 2,5 рази менше хворіють на недугу Альцгеймера.

Також вчені університету Еморі з’ясували, що читання гостросюжетних книг активує ту частину мозку, яка відповідає за мови та баланс. До таких книг науковці віднесли “Помпеї” Роберта Харріса, “Загублена” Джиліан Флін, “Голодні Ігри” Сюзанни Коллінс та “Жертва” Майкла Крайтона.

 

Читання розширює ресурс словникового запасу

Чим більше книг прочитаєш, тим більше дізнаєшся і запам’ятаєш нових слів. Новий репертуар залишиться у вашому внутрішньому словнику вже назавжди.

Це сприяє досягненню життєвого успіху – як у приватному, так і в професійному житті. Нові слова стимулюють процеси мислення, що безпосередньо впливає на реальні дії і вираження думок і почуттів.

 

Читання розвиває уяву

На відміну від кіно, ігор та іншого візуального контенту, який ми споживаємо зі своїх телефонів, комп’ютерів чи телевізорів, книжки не дають готових картинок, а навпаки – стимулюють нашу уяву працювати самостійно. Читаючи книжки, ми фантазуємо, у такий спосіб творячи та розширюючи авторську уяву і фактично виступаючи співтворцями. Наша візуальна інтерпретація тексту є унікальною, а тому цінною. Тобто разом з уявою читання розвиває і креативне мислення.

 

Література допомагає пізнати один одного

Читання дає унікальну можливість повністю зануритись в думки та відчуття іншої людини. За даними вчених, це може покращити соціальні навики людини та робить її більш співчутливою до інших.

“Якщо ви читаєте про генетику – ви дізнаєтесь щось про гени. Якщо ви читаєте художню літературу – ви вивчаєте людей, інших та самого себе”, – вважає професор-емерит когнітивної психології університету Торонто Кіт Оатлі.

 

Читання допомагає розвинути аналітичне мислення

Вам коли-небудь вдавалося прочитати роман, і самостійно передбачити його закінчення ще під час читання? Якщо так, то це означає, що книги зміцнили ваші навички аналітичного мислення та уяви. Чим більше ви читаєте, тим більше ви в змозі побачити.

Також завдяки читанню ми краще аналізуємо будь-яку інформацію, і нам легше вибудовувати логічні ланцюжки. Читання – свого роду мозковий штурм.

 

Читання книг знижує стрес і покращує настрій

Коли ви читаєте, ваш світ переміщується в інше місце, тому, ви не відчуваєте на цьому тлі труднощів повсякденного життя. Під час читання, всі недоліки повсякденності йдуть у небуття.

Дослідження 2009 року показали, що читання протягом кількох хвилин у день, знижує рівень гормонів стресу, навіть до 70%. Завдяки цьому покращується ваше самопочуття і якість сну.

 

Читання э важливим для суспільного життя

Дослідження, проведене НЕА (американське агентство), показує, що люди, які регулярно читають, набагато легше адаптуються в соціумі. Вони мають більшу легкість і свободу слова, і висловлюють свої думки і позиції набагато красномовніше.

Це означає – нові можливості. Також читання підвищує самооцінку і робить шанси на успіх у житті більш реальними.

Читання змінює нас

Читання має особливий вплив на наш мозок. Фрази «ця книжка змінила моє життя» чи «після прочитання цієї книжки я вже ніколи не буду такою/таким, як була/був» не такі вже й пафосні. Як стверджують вчені, з кожним новим досвідом, новим враженням, новою емоцією, а значить і новою книжкою, – ми стаємо іншими людьми з новими нейронними структурами та зв’язками, з новими знаннями.

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

  Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом "Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів". В рамках місячника для учнів третіх та четвертого класів була проведена бесіда "За сторінками Червоної книги" та екологічна гра "Подорожуємо тваринним світом".

Була організована в бібліотеці тематична виставка літератури "Віконце в природу" для 1-5 класів та " Екологія і людина" для 6-11 класів.

Учні 6-7 класі прийняли участь у конкурсі малюнків "Екологія. Природа. Я".

Діти 5Б класу показали знання яблучних фразеологізмів, легенд та міфів в яблуневій вікторині.

А ми вже читачі ...

Учні других класів на бібліотечному уроці ознайомились з структурою книги, її елементами, правилами спілкування, а також дізнались, який шлях пройшла книжка, перш ніж потрапити до них.

Декілька моментів з життя шкільної бібліотеки

Перша подорож першокласників у книжкове царство