ЯК СТАТИ СПРАВЖНІМ ЧИТАЧЕМ
Книги – це відкриті двері до інших душ і народів. Андре Моруа
Анотація - це стисла характеристика книги. Звичка користуватися анотацією - одна з головних звичок серйозного читача.
З передмови і післямови ви дізнаєтеся про автора, про інші його твори, про долю книги і час, коли вона була написана.
Звертайте увагу:
- на присвячення автора книги, бо це майже закон: присвячення стоять перед кращими, найдорожчими для письменника творами;
- на епіграф: він задає тон, виразно натякає на те, що ми побачимо потім у глибині твору;
- на мову художнього твору. На книжковій сторінці не може, не повинно бути жодного випадкового слова. Кожне слово повинне і значенням, і звучанням допомагати письменнику виразити відчуття;
- на примітки – підрядкові, розміщені внизу сторінки, і на примітки в кінці книги – вони детально пояснюють якісь частини тексту, або дають короткі відомості, чиє ім’я згадано в тексті.
Тільки
завдяки літературному перекладу існує світова література. Звертайте увагу на ім’я
перекладача, в переказі або перекладений даний твір. Про деякі говорять:
«створено за мотивами». Так за мотивами італійської казки про Піноккіо склав
«Пригоди Буратіно» Олексій Толстой.
Поради, як
придбати розум
Читання
буває різним, залежно від того, яку книгу ви читаєте і яке завдання при цьому ви ставите перед собою.
Книги,
які потрібні тільки для отримання інформації: технічна, спеціальна,
науково-популярна, довідкова – ось матеріал для швидкого читання.
Познайомтесь із основними прийомами швидкого
читання:
- не вимовляйте про себе читані слова;
- не переводьте погляд уздовж рядка з одного рядка на
інший, а охоплюйте поглядом якомога більшу частину сторінки;
- читаючи текст, головну увагу приділяйте його змісту.
Є три способи читання науково-популярної
літератури:
· перегляд;
· вибіркове читання певних глав, статей;
· повне читання і вивчення.
Читання наукової книги починайте з перегляду змісту, оскільки він розкриває її вміст.
Хочете
добре читати з опрацюванням – читайте з олівцем у руках, робіть конспект,
замітки, виписки.
ЯК ЧИТАТИ
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНУ КНИГУ
- Читаючи науково-популярну книгу, корисно скласти план книги, конспект виписати найбільш важливі цитати.
- ПЛАН – короткий виклад змісту книги за розділами – складається у вигляді заголовків або запитальника. Корисно додати до цього хронологічні дані, імена, цифри, назви міст, пояснення незрозумілих слів, тобто те, що слід запам’ятати .
- КОНСПЕКТ – письмовий переказ своїми словами змісту прочитаної книги або розділу. Конспектувати матеріал потрібно частинами /розділами/ книги; необхідно уважно прочитати текст, виділити основну думку автора, записати її своїми словами, навести факти, які підтверджують або розкривають цю думку.
- ЦИТАТА – уривок із тексту книги, який наводиться дослівно без змін. Для цитування відбираються ті місця, які найбільш яскраво і повно виражають головні думки автора. Цитата виписується дбайливо, без пропусків або заміни слів, з дотриманням розділових знаків. Кожна цитата береться в лапки. Далі в лапках вказується, звідки цитату взято.
- Читаючи науково-популярну книгу, необхідно звертатись за довідками до різних посібників: пояснення незрозумілих слів слід шукати в словнику; матеріал, що доповнює книгу, потрібно вибирати за бібліографічними покажчиками.
ЯК НАПИСАТИ РЕФЕРАТ
Реферат - /від лат. - доповідаю/
- Визначити тему.
- Підібрати
літературу: документи,
першоджерела; монографії,
довідники, збірники; газетні та журнальні
матеріали.
- Ґрунтовно вивчити літературу.
- Скласти первісний варіант план майбутнього реферату.
- Виділити основні питання.
- Систематизувати опрацьований матеріал.
- Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов’язково включити в план актуальність теми і її значення.
- Написати реферат.
- В кінці реферату слід додати список літератури.
ЯК ПРАЦЮВАТИ З ЦИТАТОЮ
- Цитатою користуються для уточнення власних думок, для їх підтвердження.
- Для цитування вибирай ті місця, які найточніше виражають головну думку автора.
- Не можна зловживати цитатами. Посилання на авторитет – це не доказ.
- Цитата повинна виписуватись так, щоб у ній була закінчена думка автора.
- Виписувати цитату слід старанно, без заміни слів, з дотриманням всіх розділових знаків, з позначенням пропусків.
- Кожна цитата береться в лапки.
- Після цитати вказується джерело, прізвище автора, назва книги, місце і рік видання, номер тому і сторінки.
- Читай газети щоденно.
- Газети розкажуть тобі про найважливіші події, що відбуваються в нашій країні і у всьому світі.
- Перед тим як почати читати газету, переглянь заголовки всіх статей – це допоможе тобі вибрати в ній найцікавіший матеріал.
- При читанні газет користуйся картою. Знайди на ній ті міста, про які прочитав у газеті.
- Пояснення незрозумілих слів знайди в словнику або запитай у бібліотекаря.
- Візьми книгу про те, що тебе особливо зацікавило при читанні газети.
ЯК ПРАВИЛЬНО ЧИТАТИ
ХУДОЖНІЙ ТВІР
- Читай уважно, зосереджено, нічого не пропускаючи.
- Осмислюй прочитане, перечитуй ще раз епізоди, які тебе схвилювали.
- Уявляй зображені автором картини.
- Співпереживай разом з героями книжки.
- Стеж за мовою, зверни увагу на особливості побудови твору.
- Читаючи, не думай про щось стороннє.
- Не читай поверхово «ковтаючи» слова, поверхове читання послаблює пам’ять.
- Читаючи книгу, ти можеш зустріти незнайомі слова, їх пояснення знайди у словниках, довідниках, енциклопедіях.
ПАМ’ЯТКА УЧНЯ-ЧИТАЧА
Якщо вам
потрібно дізнатися:
- як правильно писати те чи інше слово тоді звертайтеся до орфографічного словника;
- як правильно вимовляти, наголошувати слова – до орфоепічного;
- походження слова – до етимологічного;
- значення слова, його стилістичне використання і граматичне оформлення – до тлумачного.
Якщо
ви хочете дізнатися про різні явища природи: затемнення, повінь, землетрус; про
видатних діячів науки і культури, спорту, про географічні відкриття, історичні події – звертайтесь до енциклопедичних
словників.
Для
того щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти правильно ним
користуватися.
У
словниках усі слова зібрані за алфавітом, а у довідниках – за окремими темами.
Словникова стаття починається із заголовка.
У
філологічних словниках заголовок завжди має наголос.
У словниках-довідниках зібрані знання,
накопичені багатьма поколіннями.
Звертайтеся до них, читайте їх як художню книгу, вони завжди і в усьому
допоможуть вам.
Словники допомагають нам не тільки правильно писати слова, визначити їх
значення, пояснювати походження, а й розширюють кругозір, дають різноманітну
інформацію з різних галузей науки, техніки, мистецтва, розвивають культуру
мовлення. Тому їх справедливо називають «мовними скарбницями».
